Харківська музична школа завжди вміла поєднувати традицію з пошуком нового. Проєкт «Вібрації відновлення», народжений у Харкові, переніс досвід живих сесій у військовому шпиталі в цифровий формат — POCKET-ВЕРСІЮ, безкоштовний застосунок із відеопрактиками саморегуляції.

Кожна практика поєднує музику, спокійний відеоряд і голос психологині Ксенії Ємець. Над музикою працювали італійський композитор Габріеле Денаро, органіст і композитор Євгеній Жаку та диригент і військовослужбовець Сергій Лихоманенко, автор проєкту.

«Ми робимо покет-версію, тобто все, що відбувалося наживо, ми зараз оцифровуємо. Ці матеріали будуть у вільному доступі в онлайні, і будь-хто — і фахівець, і звичайна людина, і військовослужбовець — зможе скористатися нашими напрацюваннями», — пояснює Сергій Лихоманенко.

Зараз доступні чотири практики: «Аутогенне тренування» — глибоке розслаблення тіла; медитація «Літак» — керована візуалізація; «Коріння» — відчуття опори; «Доброта до себе» — доброзичливе ставлення до себе.

Застосунок працює без реєстрації і не збирає персональних даних. Практики працюють і офлайн — в аудіорежимі, без відео. Перед першим запуском плеєр показує правила безпеки: не слухати за кермом, на бойовій позиції, на посту чи чергуванні.

Практики — тут. Про проєкт — на сайті «Вібрацій відновлення».

Проєкт «Вібрації відновлення: масштабування досвіду, презентація та апробація моделі музичної терапії серед військових психологів та реабілітологів Сил Оборони України» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни».

Харків завжди був містом, де музику писали, вчили й грали попри будь-які обставини. Тут творив Віктор Косенко, тут виховали покоління музикантів, і тут сьогодні музика виконує ще одну роль — допомагає відновлюватися тим, хто захищає країну.

У жовтні 2026 року у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (Харківський військовий шпиталь) відбулися 12 сесій проєкту «Вібрації відновлення». Музиканти оркестру Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка грали наживо сім композицій італійця Габріеле Денаро, психологиня Ксенія Ємець вела аутогенне тренування, а на стіни й стелю проєктувалися краєвиди і зоряне небо. Поранені та персонал шпиталю відвідали сесії 191 раз.

«Оскільки ми локалізовані в Харкові, звісно, зручніше це було реалізовувати за допомогою харківських музикантів. І в нас були молоді музиканти минулого року — це студенти, аспіранти Харківського національного університету мистецтв Котляревського. Цьогоріч це професійний оркестр Харківського національного театру опери і балету», — розповідає автор проєкту, диригент і військовослужбовець Сергій Лихоманенко.

Наукову основу проєкту формували харківські інституції разом із міжнародним куратором. Науковою консультанткою стала професорка ХНУМ імені І. П. Котляревського Юлія Ніколаєвська, міжнародним науковим куратором — почесний професор Единбурзького університету Найджел Осборн.

Анкети до і після сесій показали: у 112 випадках зі 143, тобто 78,3%, тривожність знизилася. У жовтні 51 військовий психолог, реабілітолог і фахівець соціального супроводу пройшли навчальний модуль із музичної терапії та отримали методичні рекомендації Проєкту.

Більше про проєкт — на сайті «Вібрацій відновлення».

Проєкт «Вібрації відновлення: масштабування досвіду, презентація та апробація моделі музичної терапії серед військових психологів та реабілітологів Сил Оборони України» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни».

Музика живе, лише коли її грають. Тому найбільша музична антологія національного спротиву «Ода стійкості» — це не лише записи, а й нотна бібліотека: партитури творів, написаних під час повномасштабного вторгнення, доступні оркестрам, диригентам і виконавцям в Україні та за кордоном.

Сайт «Код Косенка» свого часу показав, наскільки важливо, щоб ноти були поруч із музикою. «Ода стійкості» застосовує той самий принцип до сучасного репертуару. В антології 140 творів 59 композиторів: симфонії, концерти, кантати, сюїти, камерні п’єси. Здебільшого вони існують лише в авторських рукописах і файлах, і без архіву ця музика ризикує так і не дійти до сцени.

Архів на сайті oda.5brigade.org працює просто:

• Сторінка твору. У кожного твору є сторінка з описом, хронометражем, інформацією про автора та записом, якщо він уже є.
• Прев’ю партитури. Кілька сторінок доступні публічно. Цього достатньо, щоб диригент чи музичний керівник оцінив склад оркестру, фактуру й складність.
• Повна партитура. Її надають за запитом через портал. Команда проєкту опрацьовує кожне звернення і з’єднує виконавців з автором. Контакти композиторів публічно не розкриваються, а автори знають, хто і для чого береться за їхню музику.

Такий підхід захищає права композиторів і водночас відкриває їхнім творам шлях до виконання. Запис і цифрова дистрибуція узгоджуються з авторами окремо.

Архів постійно поповнюється. У 2026 році до нього додалися твори з відкритого збору, на який відгукнулися 123 автори, а також партитури дев’яти творів другого сезону, записаних Національним симфонічним оркестром України та «Київською камератою».

Ініціаторами проєкту стали військовослужбовці 5-ї окремої штурмової Київської бригади. Проєкт «Ода стійкості»: найбільша музична антологія національного спротиву» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Віктор Косенко, один із найліричніших голосів української класики, сьогодні звучить у найбільшій музичній антології національного спротиву. Його Третя фортепіанна соната отримала нове, симфонічне, життя в межах проєкту «Ода стійкості». Ця історія продовжує справу, розпочату на цьому сайті: робити нотну спадщину відкритою.

Онлайн-архів «Код Косенка», створений за підтримки Українського культурного фонду, відкрив музикантам доступ до нот композитора, зокрема до циклу «11 етюдів у формі старовинних танців». Ідея була проста: класика має не зберігатися в шафах, а звучати.

«Ода стійкості» розвиває цю ідею в нових обставинах. Проєкт ініціювали військовослужбовці 5-ї окремої штурмової Київської бригади, щоб зібрати й виконати музику, яка документує досвід України у війні. Поруч із творами сучасних авторів у ньому звучить і переосмислена класика. Фортепіанні твори Віктора Косенка та Бориса Лятошинського інструментував для повного симфонічного оркестру Євгеній Жаку, головний оркестратор «Оди стійкості». Третя соната Косенка в його транскрипції для оркестру й фортепіано прозвучала в концертах проєкту 2025 року у філармоніях Києва, Одеси, Запоріжжя, Черкас і Львова.

Так виникає особливий жанровий гібрид. Музика, написана задовго до цієї війни, у новому оркестровому вбранні читається як свідчення тяглості української культури, яку ворог намагається знищити.

Сьогодні антологія «Ода стійкості» налічує 140 творів 59 композиторів. Як і «Код Косенка», вона відкрита: записи, партитури та профілі авторів доступні в мультимовному архіві oda.5brigade.org.

Проєкт «Ода стійкості»: найбільша музична антологія національного спротиву» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Продюсерський цех по створенню та управлінню проектами Українського культурного фонду звітував про результати грантового сезону 2021 року.

Звучання оркестру проєкту “Косенко: втрачені партитури” знайшло свого слухача в новому проєкті від Українського культурного фонду – відеоарті “Українка 1.5.0“. Презентація та прес-реліз відбулися у діджитал-просторі ArtArea, постійному коцертному майданчику оркестру “Еклектика” https://orchestra.kiev.ua/ .

Що ж таке “Українка 1.5.0”? Це сучасний документально-художній твір у відео-форматі, який популяризує національне оперно-симфонічне мистецтво, нову школу українського балету, а також висвітлює творчий шлях видатної мисткині – Лесі Українки.

Новий проєкт цікавий своєю поліжанровістю, адже в ньому поєднано і музичну, і літературну, і хореографічну інтерпретацію творів відомої української письменниці Лесі Українки.

Головна відмінність від подібних «документалок» – це бажання створити перфоманс, що фокусується на трансформації творчості Лесі Українки у сьогодення, шляхом інтерпретації у сучасних мистецьких формах.

Зауважимо, що команда творців не передбачала створення чергової картини спогадів та архівних матеріалів за мотивами життя та творчості.

Проєкт презентуваали: композитор ВладСолодовников – голова правління ГО «Національна асамблея композиторів, аранжувальників та звукорежисерів України», засновник та режисер-постановник театру-студії Bach Alive. Творчий доробок складає більше 200 творів для різних інструментальних та вокальних складів, музично-драматичні постановки, а також наукові та дослідницькі праці. Лауреат міжнародних та національних конкурсів. Головний композитор проєкту «Фолк Билиця в царині джазу» за підтримки УКФ.

Продюсер, диригент та художній керівник проекту «Українка 1.5.0» – СергійЛихоманенко. Диригент Державного молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський». З 2011 року віддано пропагує українську академічну музику, очолює національний фестиваль обдарованої молоді «Таланти нації», керує фондом підтримки музикантів «Київ Гранд Классік», досліджує та реставрує українську музику першої половини XX століття. Керував командою композиторів для створення та запису саундтреків до художніх та документальних фільмів «Чунгул», «Історія незалежності України», «Небесний координатор». Є членом президії Всеукраїнської асоціації джазу та кіноакадеміком Української кіноакадемії. Очолю ГС «Національна музична гільдія України».

Режисер знімальної частини – СергійГладкий. У 2017-2020 роках брав активну режисерсько-постановчу та консультаційну участь у зйомках концертів та шоу-360 ArtSpace та постановки кліпів сучасних українських балетів.

Постановниця хореографічних есе – ВладаАндрієнко. Працює у жанрах: класичного балету, сучасний танець, еклектичні поєднання фольклорних танцювальних напрямів різних народів світу, стреччінг, легка атлетика, художня та спортивна хореографія на стропах. Влада є лауреатом II ступеня міжнародного хореографічного конкурсу DAY OF DANCE 2019 . За її ще відносно короткий творчий шлях встигла реалізувати такі постановки: «Післяполудневий сон Фавна» на музику Клода Дебюссі – психологічний моно-балет. Постановка «Кармен сюїти» на авторські аранжування Влада Солодовникова для концертного туру виконавців, постановка хореографічних сцен у проєкті «Фолк Билиця у царині джазу» за підтримки Українського культурного фонду у 2020 році.

Режисер відеомапінгу – ЄвгенГерзанич. Створює візуальний відеоряд у форматі FullDome для циклу концертів в Київському та Харківському планетаріях (органне шоу «Interstellar», «Теорія Великого Баха» , «Stalker», музичне шоу «Pianospace» тощо).У 2020 році брав участь як відеохудожник у проектах за підтримки УКФ: «Фолк билиця в царині Джазу» та «Код Косенка».

Вокалістка проєкту – мецо-сопрано, інтерпретаторка вокальних творів українських та закоржонних сучаних композиторів, лауреатка міжнародних конкурсів – Ольга Алі Грєшна.

Після перегляду фрагментів відеоарту команда проєкту, гості заходу та представники ЗМІ взяла активну участь у обговоренні складових проєкту,. Головними питаннями стали:

• передумови до створення спроєкту;
• шляхи художньо-творчої реалізації;
• питання подолання труднощів та особливостей знімального процесу;
• особливості вибору жанрів та стилів по інтепритації сольних номерів;
• потенціал для розвитку аналогічних проєктів;
• моживості презентації в форматі офлайн на концертних майданчиках країни.

Висловлюємо щиру подяку всім, хто доєднався до такого цікавого дійства як “Українка 1.5.0”. Бажаємо вдалого перегляду. До зустрічі на офлайн презентації!

Щоб долучитись до перегляду достатньо зайти на сайт kosenko.in.ua завтра о 20.30, або просто сидіти у фейсбуці.
Приємного перегляду.

Аранжувальник та виконавець гри на органі в концерті «Код Косенка» – Євгеній Жаку. Музикант, композитор, автор аранжувань, органіст та піаніст. Керівник композиторського напрямку київських оркестрів та ПП «КЛМ Група». Створює різнопланову музику до фільмів, серіалів, пісень, авторську музику для різноманітних заходів, з використанням симфонічного оркестру різних складів, джаз бендів  в жанрах, які об’єднують класичну музику з сучасними напрямками. У творчості є органна, фортепіанна музика, а також музика для симфонічного оркестру.

В рамках популяризації творчості Віктора Косенка агенція арт-маркетингу KLM запустила розділ «Бібліотека» на сайті kosenko.in.ua. Це перша спроба сформувати у онлайн зручну електронну підбірку наукових та публіцистичних робіт про творчість та життєвий шлях видатного українського композитора Віктора Косенка.

«Ми вважаємо, що творчість цього видатного українця недооцінена навіть на його батьківщині. Хоч він не був забутий у радянські часи, але його розглядали лише в контексті фортепіанної творчості та дитячих п’єс. Зараз ми відновлюємо цю несправедливість, популяризуємо його оркестрові твори, робимо переклади фортепіанних творів для оркестрів та різних ансамблів. Бібліотека, один з кроків, який дозволить у зручному форматі користуватися не лише нотними матеріалами, але й досліджувати творчість студентам-музикознавцям, ознайомитись із життєвим шляхом митця: історикам, журналістам та широкому загалу», – розповідає продюсер проекту «Код Косенка», диригент – Сергій Лихоманенко.

«Наша бібліотека буде постійно оновлюватись, ми плануємо оцифровувати архівні нотні та наукові матеріли. Наразі в бібліотеці «найстарша» книга датована 1948 роком, а «найсвіжіша» робота 2020 роком. Ми  розпочинаємо співпрацю з Інститутом рукопису НАН України, щоб отримати єдину оцифровану бібліотеку автографів Віктора Косенка. Знаємо, що ця робота надасть поштовх для дослідження творчості Косенка. Вже у недалекому майбутньому, а саме у 2021 році буде упорядкований аудіо та відео-архіви. Отже сайт kosenko.in.ua з невеличкого сайту одного проекту за підтримки УКФ, стає повноцінним та корисним ресурсом для різних аудиторій», – зазначає директор агенції арт-маркетингу KLM, Андрій Бондар.

Продюсер, диригент та художній керівник проекту «Код Косенка» – Сергій Лихоманенко. Молодий, амбітний діяч культури, шоу-бізнесу та кінематографу. Сергій керував командою композиторів для створення та запису саундтреків до художніх фільмів «Чунгул» та «Історія незалежності України». З 2011 року віддано пропагує українську академічну музику, очолює національний фестиваль обдарованої молоді «Таланти нації», керує фондом підтримки музикантів «Київ Гранд Классік», досліджує та реставрує українську музику першої половини XX століття. Є членом президії Всеукраїнської асоціації джазу та кіноакадеміком Української кіноакадемії, диригентом Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський».

Саме творчість В.Косенка надихнула С.Лихоманенко до наукових досліджень в цьому напрямку. У 2020 році С.Лихоманенко на відмінно захистив бакалаврську роботу на тему «Сучасні оркестрові інтерпретації «Одинадцяти етюдів у формі старовинних танців» Віктора Косенка» на кафедрі інтерпретології та аналізу музики Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського, науковий керівник, доцент, кандидат мистецтвознавства Ніколаєвська Ю.В.